Відступлення чи факторинг. Позиції Верховного Суду

28.01.2021

    2014 - 2015 року стали переломними для української банківської системи, у зв'язку з активними діями керівництва НБУ, щодо визнання банків неплатоспроможними.

      Відлуння подій 6-ти річної давності відчувають сьогодні ті громадяни, хто мав не погашені кредитні зобов'язання, які в процесі ліквідації продаються Банками різним фінансовим компаніям. В народі співробітників фінансових компаній називають «Колекторами» з урахуванням часто використовуваних ними методів вибивання боргів із застосуванням психологічного тиску.

    Однак, сучасні фінансові компанії дещо відрізняються підходом до клієнтів, що суттєво підвищує шанси мирного врегулювання питання погашення боргу з дисконтом. Варіанти оформлення добровільного погашення ми розкриємо в наступній статті, дана стаття націлена на допомогу тим, хто вирішить боротися в судовому порядку.

   Продаж банками кредитних портфелів у складі яких часто 300-400 кредитів здійснюється декількома способами, перший - факторинг (відступлення права вимоги (цессія), другий - договір купівлі-продажу кредитного портфелю. Дані договори не є аналогічними, та різняться за рядом ознак, у тому числі суб'єктним складом.

   Основними параметрам за якими різняться вищевказані договори: - за предметом; - за формою вчинення; - за суб'єктним складом; - за метою укладення.

  Щодо розмежування за предметом договору слід зазначити, що під час цесії може бути відступлене право як грошової, такі не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги).

      При розмежуванні зазначених договорів за формою їх вчинення слід враховувати, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Оскільки факторинг, згідно з Закону України «Про банки та банківську діяльність», є кредитною операцією.

    Відмінність зазначених договорів за суб'єктним складом полягає в тому, що за договором відступлення права вимоги учасниками цесії можуть бути будь-які фізичні або юридичні особа. В той же час, суб'єктний склад договору факторингу має три сторони: клієнта (продавець кредиту), яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактора (покупець кредиту), яким може бути банк або інша банківська (фінансова) установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції та боржника, тобто набувача послуг чи товарів за первинним договором.

    При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

  Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

  Якщо право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов'язанні.

  Відтак, у випадку недотримання форми, суті та суб'єктного складу правочину, а також інших суттєвих умов правочину в момент його вчинення, є підставою для визнання його недійсним на підставах вказаних в ст.ст. 203, 2015 Цивільного кодексу України.

   Правові позиції з питань недійсності вищевказаних правочинів викладені в постановах: - Верховного суду України від 13.04.2016 у справі №910/8670/15-г (3-226гс16); - Великої палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №909/968/16; - Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/6659/17; - Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №591/4552/17.

  Відтак, у випадку зміни кредитора по вашому кредитному зобов'язанню, необхідно за вищевказаними критеріями оцінити, чи не продано зобов'язання з порушенням норм вищевказаних законів, та боротися за власні права.

  Верховний суд неодноразово ставив крапку в аналогічних питаннях продажу кредитних зобов'язань, чим сформовано сталу правову позицію з захисту прав Позичальника.

     Спеціалісти VertiS LF мають великий досвід в питаннях визнання недійними договорів зі зміни кредиторів у зобов'язаннях.